У посудинах без написів знаходяться газоподібні речовини: О2, NH3, H2…

1) Дія тліючоЇ лучинки — вона спалахне там, де кисень. С +O2 -> CO2+Q 2) Аміак NH3 можна визначити за запахом, або ж за допомогою якоїсь мідної солі у вигляді водного розчину — розчин придбає яскравий синій або фіолетовий колір.4NH3+CuSO4 -> Cu[ (NH3) 4]SO4 3) Водень може відновлювати деякі метали з їх оксидів, тому треба пропустити потік цього газу над оксидом міді (||) у пробірці, що нагрівається. Буде виділятися мідь, яку можно визначити за коліром.CuO+H2 -> Cu+H2O 4) Диоксид вуглецю можно визначити, якщо пропустити його через розчин гидроксиду кальція. Розчин помутніє унаслідок утворення карбонату кальція.Ca (OH) 2+CO2 -> CaCO3+H2O Якщо газ пропускати через розчин і далі, то осад зникне — утвориться розчинна сіль (гідрокарбонат кальція). Нагрівши у вогні спиртовки цей прозорий розчин, він знов помутніє. CaCO3+CO2+H2O -> Ca (HCO3) 2 Ca (HCO3) 2 -t-> CaCO3+CO2+H2O 5) Повітря визначаємо методом виключення. Також можна провести невеличкий дослід: Усі добре знають, що повітря на 1/5 складається з кисню. Тоді опускаємо у посудину з водою трохи фосфора на підложці, запалюємо його, та накриваємо посудину циліндром, у якому, як ми визначимо, знаходиться суміш газів — повітря. Поки у циліндрі є кисень, фосфор палає. Потім кисень закінчується, а рівень води у циліндрі підіймається на 1/5 частину. Отак і визначили, що це повітря.