Чи потрібні сьогодні «донкіхоти»?

Розмова з найкращою подругою за філіжанкою кави у затишному кафе навпроти театруСонетПитаєш ти, чи донкіхоти нам потрібні? Ти знаєш, подруго, я вірю — так, авжеж."Сьогодні" наше на жахливий сон подібне — Зло і Байдужість розрослись без меж… "Мені! ", «Моє! ", «Для мене! ", «Дай! ", «Я хочу! " — Звучать частіше ніж молитви і пісні. Тому печальна туга серце точить: Ну де ж мій Дон Кіхот на білому коні? Романтик з поглядом рішучим і сміливим,Ідеаліст, що вірить в правду і любов,Із велетнями-вітряками він готовийУ бій відважно й благородно стати знов. Мій лицар, що у грудях носить серце лева,І у його очах я справжня королева…