Сутність, психолого-педагогічні передумови, специфічні риси використання методичного прийому, який умовно названо нами «психологічною реконструкцією» характерів образів-персонажів епічних творів, докладно розглянуті авторами у статті, присвяченої осмисленню надзвичайно складного образу лихваря Гобсека, головного героя повісті Оноре де Бальзака[1]. Оскільки, як засвідчує досвід, застосування цього прийому під час вивчення школярами епічних творів різних жанрів є ефективним засобом підвищення пізнавальної активності учнів, доцільно використовувати «психологічну реконструкцію» характерів героїв епічних творів, вивчення яких передбачено шкільним курсом зарубіжної літератури. Більше того, використання цього прийому є ефективним у процесі вивчення епічних творів різних жанрів під час вивчення шкільного курсу української літератури. Так відбувається тому, що зазначений прийом всебічно враховує естетичну природу літератури як мистецтва слова, спирається на специфічні для цього виду мистецтва засоби створення окремих художніх образів і образної системи епічних творів світової художньої літератури. Одним із найбільш складних для осмислення учнями образів художньої літератури є образ головного героя роману англійського письменника Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея». Взагалі, процес опанування цього твору часто-густо викликає у сучасних школярів багато труднощів. Можна припустити, що вони зумовлені відвертою суперечливістю й запланованою автором парадоксальністю роману, в якому органічно поєднуються риси «естетики неоромантизму» [5; 116] та «один з найяскравіших творів англійського естетизму» [5; 100]. У першу чергу це поєднання відбивається на суперечливості й складності образу Доріана Грея.
