Росказ про лесю українку

Леся УкраїнкаПоетеса, справжнє ім'я якої Лариса Петрівна Косач — Квітка, народилася 25 лютого 1871 року в місці Новограді — Волинському в родині Косачів. Її мати — відома українська письменниця Олена Пчілка. Майбутня поетеса зростала серед мальовничих лісів і озер Волині. Вона була допитливою, веселою, любила співати, та гратися з братом Михайликам, слухати народні пісні, казки, легенди. Уже в дитинстві у Лесі виявилися надзвичайні здібності до віршування. Свій перший вірш ' Надія ' вона написала у дев'ять років. А коли йї виповнилося тринадцять, у журналі надрукували її вірш ' Конвалія '. За порадою мами вона його підписала Л е с я У к р а ї н к а. Саме з таким ім'ям вона стала згодом всесвітньо відомою поетесою. Доля Лесі була нелегкою. Ще з дитинства їй довелось терпіти муки від невиліковної хвороби кісток, перенести кілька операцій. Та незважаючи на всі випробування, поетеся відчувала радість від спілкування з природою, рідними, друзями і вміла передати це у своїх віршах. Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року в місті Сурамі в Грузії. Похована в Києві на Байковому кладовищі.